Идет набор - новая группа пишущей журналистики приступает к занятиям уже 17 ноября!

Четверг, 07 апреля 2016 11:30

Романтика в плацкарті

Автор Ольга Купріянова

Це був тихий осінній вечір, один із тих, коли повітря пахне спокоєм, а природа заворожує своєю ніжною красою. Я завжди любила вересень і його «бабине літо», коли вже не треба мучитися від нестерпної спеки, але і до холодів ще далеко. І хоча попереду все ж була зима, про це якось не думалось, настрій був гарний.

Сьогодні я збиралася на потяг, мала відвідати батьків. Терпіти не могла нічних переїздів, останнім часом користувалася виключно денними «експресами», але вибору не було. Нещодавно влаштувалася на роботу, пропускати її було неможна, а розклад зручного для мене потягу  не підходив. Тому мусила в останній момент брати квитки на швидкісний і, як завжди, зловила джекпот: бокове місце в «улюбленому» плацкарті, щоправда, нижнє. У Києві я вже жила сьомий рік, залишилася тут на роботу після закінчення університету, але й далі намагалася якомога частіше бувати вдома, побачити близьких людей, підживитися енергетикою рідних місць.

Невеличка дорожня сумка, улюблений плеєр, без якого вже давно не виходила з дому, і я готова до подорожі. Мала звичку ще перед тим, як зайти до вагону, одягати великі навушники, брати до рук книжку і відгороджуватися від усього світу. Проте сьогодні чомусь хотілося іншого: тихо сидіти, чекаючи, коли рушимо з місця, дивитися у вікно і думати про своє. Коли я ще була студенткою перших курсів, я мріяла, що зустріну без перебільшення свою половинку у найнесподіваніших місцях, серед яких був і потяг. Але потім мрійлива дівчинка перетворилася на заповзяту реалістку, яка вже не вірила у кохання. Я ніколи не користувалася успіхом у хлопців, скоріше на мене звертали увагу чоловіки. Та я, на біду, хотіла будувати стосунки з однолітком, з яким можна буде розмовляти про одні, цікаві нам обом речі.

Я сиділа і планувала наступні два дні, які мала провести у рідному місті, коли почула приязне: «Привіт!» На мене дивився високий світло-русявий хлопець з гарними сіро-зеленими очима приблизно мого віку. Він привітався зі мною так невимушено, що навіяв думку, ніби має бути давнім знайомим, якого я забула. Тож почала швидко згадувати, звідки можу його знати. Наступна фраза розставила все по місцях: «Я Богдан, а тебе як звати?» – і з цими словами юнак сів навпроти. Я зрозуміла, що це мій сусід по «боковушці». Він був настільки простий і щирий, що я навіть спочатку розгубилася. Але потім зраділа, адже отримала цікавого і веселого попутника, який не дасть занудьгувати в дорозі.

Ми проговорили з Богданом до другої години ночі під обурливі погляди сусідів по вагону, яким заважали спати. Важко сказати, про що ми розмовляли. Абсолютно про все, без жодної ніякової паузи. Виявилось, що він родом з Хмельниччини, а їде до Дніпропетровська на День народження брата, який там уже давно мешкає. Теж вчився, а зараз працює в Києві, мій однолітка. Спочатку він здався мені занадто простим, і я просто хотіла погомоніти. Проте чим більше я спілкувалася з Богданом, тим цікавішою людиною він мені здавався. І я вже мучилася лише одним питанням: чи візьме він в мене номер телефону? Навіть подумала, що якщо ні, то покладу йому папірець із заповітними цифрами до кишені куртки зранку, поки він ще спатиме, адже я вставала на три години раніше. Проте до таких авантюр вдаватися не довелося: перед тим, як побажати на добраніч, цей симпатичний і привітний юнак запропонував зустрітися в Києві і записав мій номер.

Так почалася історія мого нового життя, з великим і щирим коханням, яке логічно привело до весілля. Ми побралися рівно через рік після знайомства, 17 вересня, і цей день був навдивовижу погожий, теплий і сонячний, без жодної хмаринки на небі. Так, ніби сама природа благословляла наш союз. Згодом у нас народилася прекрасна донечка, зі свого першого подиху схожа на татка як дві краплі води. Коли вона стане старшою, я обов’язково розкажу їй, як зустрілися її батьки. Вона буде пам’ятати цю історію і завжди вірити у кохання і долю.

Рейтинг@Mail.ru

Please publish modules in offcanvas position.